Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Величезні запаси підземних вод у Бразилії скорочуються, причому найбільші втрати припадають на центральні, північно-східні та південно-східні райони країни. Дослідники встановили, що стійке виснаження охопило близько 23% території Бразилії, зокрема важливі сільськогосподарські регіони.
Підземні води мають для Бразилії величезне значення. На них припадає близько 98% запасів прісної води країни, а приблизно 55% щоденних потреб у воді так чи інакше залежать від цих ресурсів.
Нове дослідження показало, що за останні два десятиліття ситуація помітно погіршилася. Особливе занепокоєння викликають водоносні горизонти під районами інтенсивного сільського господарства, де вода потрібна для зрошення.
Відстежити проблему традиційними методами складно. У Бразилії порівняно мало моніторингових свердловин, тому дослідникам бракувало даних, щоб скласти детальну картину для всієї країни.
Команда під керівництвом Аугусто Гетірани з Центру космічних польотів Годдарда NASA застосувала машинне навчання. Модель навчали на даних із 398 свердловин, супутникових вимірюваннях змін гравітації, а також інформації про геологічну будову та земний покрив.
Зміни гравітаційного поля допомагають оцінювати переміщення величезних мас води. Поєднавши різні джерела інформації, вчені змогли відновити картину змін запасів підземних вод із 2002 до 2023 року.
Роздільна здатність отриманої моделі становила приблизно 10 кілометрів. Це дало можливість побачити не лише загальну тенденцію, а й райони, де водоносні горизонти втрачають воду найшвидше.
Результати показали стійке скорочення запасів у центральній, північно-східній та південно-східній частинах Бразилії. Загалом такі території займають близько 23% площі країни.
У деяких водоносних горизонтах дослідники роками не фіксували достатнього відновлення запасів. Подібні процеси раніше спостерігали в інтенсивно експлуатованих підземних водних системах США, Індії, Ірану та Бангладеш.
Однією з причин вчені називають тривалі посухи. Великі кліматичні коливання також здатні різко погіршувати ситуацію. Зокрема, помітний спад рівня підземних вод спостерігався під час Ель-Ніньйо 2015–2016 років.
Гідролог Національного інституту космічних досліджень Бразилії Хав’єр Томаселла зазначає, що посухи стають тривалішими та інтенсивнішими, особливо в центральній та північно-східній частинах країни.
Виникає подвійний тиск на водні ресурси. Через брак опадів менше води просочується в ґрунт і поповнює підземні запаси, а під час посух люди одночасно починають активніше використовувати воду зі свердловин.
До цього додається інтенсивне зрошення сільськогосподарських земель, споживання води містами та промисловістю, а також зміни у використанні земель.
Серед проблемних районів дослідники виділяють систему водоносних горизонтів Урукуя на заході штату Баїя та території Серрадо. Значні зміни також спостерігаються в районах, пов’язаних із басейнами Парани, Токантінс-Арагуая та системою Гуарані.
Саме в багатьох із цих регіонів протягом останніх десятиліть активно розширювалося сільське господарство. Зростання площ угідь означало і збільшення потреби у воді.
Окремою проблемою залишається вирубування лісів. Інше дослідження 2026 року показало, що до 72% скорочення опадів у південній частині басейну Амазонки протягом 1980–2019 років може бути пов’язане саме зі знищенням лісів. Річна кількість опадів у дослідженому районі скоротилася на 8–11%.
Проблема може вийти далеко за межі самої Бразилії. Країна є одним із найбільших виробників і експортерів сільськогосподарської продукції, тому доступність води безпосередньо впливає на її здатність вирощувати сою, каву, цукрову тростину та інші культури.
У сезоні 2025–2026 років виробництво сої в Бразилії прогнозувалося на рівні рекордних 182 млн тонн — близько 42,2% світового виробництва. Експорт мав сягнути 112 млн тонн, або приблизно 59,2% світової торгівлі.
Бразилія також залишається найбільшим виробником кави. Урожай у сезоні 2026–2027 років прогнозується на рівні 71,9 млн мішків, що відповідає приблизно 35% світового виробництва.
Виснаження підземних вод не означає, що сільськогосподарське виробництво раптово припиниться. Однак фермерам може знадобитися змінювати способи зрошення, переходити на культури з меншою потребою у воді або шукати дорожчі джерела водопостачання.
Є й енергетичний ризик. Близько 60% електроенергії Бразилії виробляють гідроелектростанції. Підземні води підтримують річковий стік у сухі періоди, тому тривале виснаження водоносних горизонтів здатне впливати і на доступність води для гідроенергетики.
Наслідки можуть відчути й великі міста. Чим нижче опускається рівень підземних вод, тим складніше та дорожче стає їх добувати.
Дослідники наголошують, що проблема полягає не в миттєвому зникненні води. У міру виснаження доступних запасів її видобування потребує дедалі більших витрат, а частина водоносних горизонтів відновлюється дуже повільно.
За словами Гетірани, ключове питання тепер полягає в тому, чи стали зафіксовані зміни новою нормою. Якщо нинішня тенденція збережеться, Бразилії доведеться пристосовувати сільське господарство, міське водопостачання та управління водними ресурсами до значно складніших умов.
