Під Апеннінськими горами в Італії на глибині близько 30 кілометрів земна кора поступово розшаровується, а її нижні частини занурюються в мантію планети. Учені вважають, що цей прихований процес може пояснити, чому гори продовжують підніматися, деформуватися та залишаються сейсмічно активними.
Геологи виявили незвичайний процес у надрах Апеннінського гірського ланцюга, який простягається територією Італії. На значній глибині нижні шари земної кори повільно відокремлюються від верхніх і опускаються в мантію.
Це геологічне явище називається деламінацією. Воно може відігравати важливу роль у формуванні рельєфу та пояснювати тектонічні рухи, які тривають у регіоні.
Дослідження очолив геолог Стефано Тавані з Флорентійського університету. Його команда встановила, що процес розшарування земної кори міг розпочатися приблизно 10 мільйонів років тому.
Особливо помітним його вплив на тектонічну активність став протягом останніх двох мільйонів років. Саме тоді інші геологічні механізми, які раніше визначали розвиток Апеннін, суттєво сповільнилися.
За оцінками дослідників, нижня частина земної кори відокремлюється поступово. Цей процес просувається із заходу на схід, нагадуючи повільне розстібання величезної блискавки.
Раніше рухи Апеннін пояснювали переважно розширенням Тірренського моря та стисканням земної кори зі східного боку. Ці процеси впливали на формування гірського ланцюга протягом тривалого геологічного періоду.
Однак приблизно два мільйони років тому їхня інтенсивність значно зменшилася. Попри це, Апенніни продовжили деформуватися, а землетруси в регіоні не припинилися.
Саме ця суперечність спонукала науковців шукати додаткові механізми, які могли б пояснити сучасну тектонічну активність. Одним із таких механізмів виявилося розшарування земної кори на великій глибині.
Для перевірки гіпотези дослідники об’єднали кілька джерел геологічної інформації. Зокрема, вони використали результати GPS-спостережень, накопичені протягом 30 років.
Також учені проаналізували супутникові радарні вимірювання, каталоги землетрусів і геологічні моделі земних надр. Це дозволило порівняти рухи різних частин гірського ланцюга.
З’ясувалося, що Апенніни деформуються нерівномірно. У внутрішніх районах гір земна кора поступово розтягується, тоді як ближче до Адріатичного моря та Паданської рівнини відбувається її стискання.
Швидкість розтягування сягає приблизно чотирьох міліметрів на рік. Водночас стискання земної кори в інших частинах регіону становить близько двох міліметрів щороку.
Хоча ці зміни здаються незначними, вони відбуваються протягом величезних проміжків часу. Саме такі повільні рухи впливають на геологічний розвиток гірських систем.
Науковці припускають, що занурення нижніх шарів земної кори в мантію може бути одним із чинників, які підтримують деформацію Апеннін. Це також допомагає пояснити, чому окремі ділянки гірського ланцюга продовжують підніматися.
Отримані результати дозволяють краще зрозуміти геологічну будову Італії та розташування активних розломів. Водночас нова модель не дає можливості точно визначити, коли й де станеться наступний землетрус.
Деламінація відбувається приблизно за 30 кілометрів під поверхнею Землі, тому безпосередньо спостерігати за нею складно. Наразі дослідження допомагає пояснити довготривалі тектонічні процеси, але не дозволяє прогнозувати конкретні сейсмічні події.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
