Тихий океан почав змінювати колір: супутники зафіксували тривожне явище біля сміттєвої плями

Тихий океан почав змінювати колір: супутники зафіксували тривожне явище біля сміттєвої плями

Вода в Тихому океані за останні 20 років стала помітно яскравішою в синьому та зеленому діапазонах, і вчені підозрюють у цьому пластикове забруднення. Супутникові спостереження показали незвичайні зміни поблизу найбільшого скупчення сміття в океані, які можуть свідчити про накопичення невидимих неозброєним оком частинок мікропластику.

Дослідники з Бергенського університету в Норвегії виявили незвичайні зміни кольору води в районі Великої тихоокеанської сміттєвої плями. За їхньою гіпотезою, причиною може бути накопичення мікроскопічних пластикових частинок, які змінюють спосіб відбиття та розсіювання сонячного світла.

Науковці Шеа Чітем, Даніель Кестнер і Бьорге Хамре проаналізували три незалежні набори супутникових даних за період із серпня 2002 року до вересня 2022 року. Замість безпосереднього відбору проб води вони використали спостереження з космосу та комп’ютерне моделювання поширення світла в морському середовищі.

Велика тихоокеанська сміттєва пляма розташована між Гавайськими островами та Каліфорнією. Океанічні течії постійно переносять сюди пластикові відходи, які накопичуються на величезній площі.

За оцінками дослідження 2018 року, розміри цього скупчення сміття сягають приблизно 1,6 мільйона квадратних кілометрів. Це майже вдвічі більше за площу американського штату Техас.

Кількість пластикових фрагментів у цьому районі раніше оцінювали приблизно в 1,8 трильйона. Однак найдрібніші частинки забруднення залишаються особливо складними для підрахунку.

Йдеться про мікропластик розміром до 0,3 міліметра. Такі частинки можуть потрапляти до харчових ланцюгів морських організмів, проте їх надзвичайно складно виявляти та вимірювати безпосередньо у відкритому океані.

Нове дослідження показало, що мікропластик може впливати на колір морської води. На відміну від природних органічних компонентів, пластикові частинки відносно рівномірно поглинають світло різних кольорів, але водночас активно розсіюють його назад.

Комп’ютерне моделювання продемонструвало, що за наявності мікропластику вода може ставати яскравішою, особливо в синьому та зеленому діапазонах. Поєднання цих кольорів створює характерний бірюзовий відтінок.

Зазвичай колір океану значною мірою залежить від фітопланктону — мікроскопічних водоростей, які поглинають різні частини світлового спектра. Зміни кількості таких організмів можуть посилювати один колір і водночас послаблювати інший.

Проте одночасне збільшення яскравості синього та зеленого світла може бути однією з ознак присутності пластикових частинок.

Для перевірки цієї гіпотези дослідники порівняли дані супутника NASA Aqua з двома іншими наборами спостережень, створеними на основі інформації європейських супутникових систем.

Усі три незалежні джерела показали схожу картину: вода поблизу Великої тихоокеанської сміттєвої плями стала яскравішою одночасно в синьому та зеленому діапазонах.

Найсильніші зміни зафіксували на захід і північ від району найбільшого скупчення плавучого сміття. Вчені припускають, що така відмінність може пояснюватися особливостями переміщення пластикових відходів.

Великі предмети на поверхні океану значною мірою рухаються під впливом вітру, тоді як дрібні частинки мікропластику можуть переноситися разом із водними масами.

Щоб перевірити, наскільки помітним може бути вплив пластикового забруднення на супутникові спостереження, команда провела 1100 комп’ютерних симуляцій.

Розрахунки показали, що концентрація приблизно 5 міліграмів мікропластику на кубічний метр води вже може спричиняти помітну зміну її кольору.

У найбільш яскравій зоні на західному краї сміттєвої плями накопичення пластику за два десятиліття могло становити від 11 до 25 міліграмів на кубічний метр.

Водночас дослідники наголошують, що супутникові дані поки не доводять безпосереднього зв’язку між пластиковим забрудненням і зміною кольору океану. На світлові характеристики води також впливають фітопланктон, органічні речовини та мінеральні частинки.

Під час 500 симуляцій, у яких враховували лише природні компоненти морської води, характерне бірюзове посилення яскравості виникало у 3% випадків.

Коли до моделей додали мікропластик, цей показник зріс до 13%. Отже, у змодельованих умовах присутність пластику робила появу такого кольорового ефекту більш ніж учетверо ймовірнішою.

Науковці також допускають непрямий вплив пластикового забруднення на колір океану. Хімічні речовини, пов’язані з пластиком, можуть змінювати стан морських екосистем і впливати на мікроорганізми, від яких залежить забарвлення води.

Для остаточного підтвердження гіпотези необхідно провести безпосередні вимірювання концентрації мікропластику та світлових характеристик води на різних глибинах поблизу сміттєвої плями.

Якщо результати підтвердяться, супутникові системи спостереження за кольором океану зможуть використовувати для відстеження мікропластикового забруднення, яке наразі практично неможливо побачити безпосередньо з космосу.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Від admin

Related Post

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *