Найкраща інтелектуальна та емоційна форма людини настає значно пізніше, ніж заведено вважати. Вчені з’ясували, що сукупні розумові здібності, емоційна стійкість і здатність ухвалювати рішення досягають найвищого рівня приблизно у 55–60 років, хоча пам’ять і швидкість мислення починають слабшати набагато раніше.
Поширене уявлення про те, що людина досягає вершини своїх можливостей у 20–30 років, не враховує особливостей розвитку різних психологічних здібностей. Молодість справді має переваги, але вони не охоплюють усіх складників інтелекту.
Дослідники з Університету Західної Австралії та Варшавського університету вирішили оцінити розумові й психологічні якості в сукупності. Саме такий підхід дозволив встановити, у якому віці загальне інтелектуальне функціонування може бути найефективнішим.
За результатами дослідження, пік сукупних здібностей припадає на період між 55 і 60 роками. Йдеться не лише про здатність швидко обробляти інформацію, а й про накопичені знання, емоційний інтелект і вміння ухвалювати рішення.
Водночас окремі когнітивні функції досягають найвищого рівня значно раніше. Зокрема, швидкість обробки інформації та деякі показники пам’яті можуть починати знижуватися вже після 25 років.
Проте ці зміни не означають, що людина загалом стає менш інтелектуально спроможною. З віком зростає роль інших здібностей, які допомагають компенсувати поступове уповільнення мислення.
Науковці розрізняють рухливий і кристалізований інтелект. Перший пов’язаний зі швидкістю опрацювання нової інформації та розв’язанням незнайомих завдань, тоді як другий ґрунтується на накопичених знаннях і досвіді.
Кристалізований інтелект, зокрема словниковий запас і засвоєні знання, може досягати найвищих показників у пізньому середньому віці. Саме тому люди старшого віку нерідко мають переваги в завданнях, де потрібні досвід і розуміння складних обставин.
До кінця п’ятого та початку шостого десятиліття життя також можуть поліпшуватися емоційна стійкість і здатність до виважених суджень. Дослідники врахували такі характеристики, як сумлінність, моральні оцінки, фінансова грамотність та емоційний інтелект.
Поєднання цих якостей допомагає людині ефективніше користуватися накопиченим досвідом. Зокрема, це може мати значення під час ухвалення складних рішень, які потребують не лише швидкості мислення, а й оцінювання наслідків.
За оцінкою дослідників, помітне зниження загального показника розумового функціонування починається переважно після 65–70 років. Водночас це усереднена закономірність, а не точний вік інтелектуального розквіту для кожної людини.
Отримані результати також привертають увагу до проблеми вікової дискримінації на ринку праці. Людей старшого віку нерідко сприймають як менш продуктивних, хоча низка важливих психологічних здібностей у них може залишатися на високому рівні.
За результатами опитування американської організації AARP, 74% людей віком понад 50 років вважають свій вік перешкодою під час пошуку нової роботи. Це свідчить про поширеність вікових упереджень серед претендентів на працевлаштування.
Схожі проблеми зафіксували й у Великій Британії. Зокрема, 24% опитаних роботодавців назвали наймання працівників старше 50 років нерозумним рішенням для бізнесу.
Інше дослідження показало, що частина роботодавців сприймає 57 років як надто пізній вік для працевлаштування. Водночас саме цей період збігається з визначеним науковцями віком найвищих сукупних інтелектуальних показників.
Окремі дослідження свідчать, що досвід може відігравати вирішальну роль і поза сучасним ринком праці. Зокрема, у спільнотах мисливців-збирачів уміння добувати їжу досягає найвищого рівня приблизно у 50 років.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
