Колишнє дно Каховського водосховища поступово перетворюється на мозаїку лісів, боліт і водойм, де вже оселяються дикі тварини. Науковці фіксують сотні видів рослин, кабанів, тхорів і навіть рідкісних змій, а неподалік з’являються олені.
Доктор біологічних наук і науковий співробітник біосферного заповідника «Асканія-Нова» Іван Мойсієнко розповів, що під час кожної нової експедиції дослідники знаходять на осушеному дні нові види рослин.
Якщо у 2025 році там нарахували 343 види, то зараз, за оцінкою вченого, їх уже щонайменше 400.
Серед нових знахідок — ценхрус, небезпечний колючий бур’ян, поширення якого контролюють. На місцевих пісках його вже дуже багато.
Також науковці побачили квітучий воловик Гмеліна. Зазвичай ця рослина трапляється на піщаних ділянках Хортиці, а її насіння, ймовірно, занесло вітром на територію колишнього водосховища.
Однією з найпомітніших знахідок став жовточеревий полоз, занесений до Червоної книги України. Раніше зоологи фіксували на цій території сарматського полоза, а жовточеревого тут побачили вперше.
«Довжина того, якого ми зустріли, сягала півтора метра. Він не отруйний, але агресивний, навіть напав на нас», — розповів Мойсієнко.
Дослідники поки можуть працювати лише на відносно вузькій смузі осушеного дна. Через безпекові ризики вони не заглиблюються на 9–10 кілометрів, тому стан віддалених ділянок планують оцінювати за супутниковими знімками.
Мойсієнко наголосив, що на цій території не виникає принципово нова екосистема. За його словами, відновлюється Великий Луг — природний комплекс, який існував тут до затоплення у 1950-х роках.
Найшвидше повертаються болота та вербово-тополеві зарості. Дуби відновлюються повільніше, хоча перші дубові паростки на дні вже помітили співробітники заповідника «Хортиця».
Науковець припускає, що поширенню дубів згодом допоможуть птахи. Водночас молодий ліс поки не має всіх ознак зрілої екосистеми.
Зокрема, у трирічних вербах ще немає дупел, тому види птахів, які гніздяться саме в них, поки не можуть повноцінно освоїти нові зарості.
Тварини також поступово повертаються. На колишньому дні вже живуть дрібні ссавці, тхори та кабани.
Оленям у густих молодих хащах рухатися складніше через роги, тому вони поки частіше користуються дорогами біля Хортиці. За словами Мойсієнка, з часом вони зможуть активніше заходити в ліси, коли ті стануть рідшими й з’являться натоптані стежки.
Водойми зараз займають приблизно 12% території колишнього водосховища. Переважно вони мілкі й уже заростають водними рослинами.
Разом зі степовими територіями навколо Великий Луг у перспективі може сформувати майже 300 тисяч гектарів дикої природи.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover