Листування Альберта Ейнштейна та Марії Кюрі, яке тривало понад два десятиліття, зберегло не лише їхні думки про науку й політику. На частині документів виявили сліди радіоактивних речовин, пов’язані з багаторічною роботою Кюрі з радієм і полонієм.
Польська письменниця Ева Лабно-Фаленцька зібрала в окрему книгу листи двох учених, написані у 1911–1932 роках. Вони дозволяють простежити розвиток їхньої дружби, наукові дискусії та реакцію на політичні події того часу.
Ейнштейн і Кюрі познайомилися в жовтні 1911 року на першому Сольвеївському конгресі в Брюсселі. Ейнштейн високо оцінював наукову строгість Кюрі, а вона бачила в ньому дуже перспективного дослідника.
Коли французька преса переслідувала Кюрі через її особисте життя, Ейнштейн підтримав колегу та порадив не реагувати на нападки. Згодом вони обговорювали в листах наукові питання, особисті справи, подорожі та навіть особливості власного характеру.
Окреме місце в листуванні посідали наукові теми, зокрема взаємодія рентгенівських променів із кристалами. Частина документів нині зберігається у Національній бібліотеці Франції та Єврейському університеті в Єрусалимі.
Під час роботи з архівами з’ясувалося, що деякі сторінки все ще мають сліди радіоактивного забруднення. Перед вивченням окремих документів дослідникам доводилося видаляти радіоактивний пил.
Причиною стали десятиліття роботи Кюрі з радієм і полонієм. Її робочі записи й досі потребують спеціальних умов зберігання, а частину зошитів тримають у захисних контейнерах зі свинцевою ізоляцією.
У 1920-х роках у листуванні дедалі частіше з’являлися політичні теми. Обидва вчені працювали в комісії Ліги Націй з міжнародного наукового співробітництва, а Ейнштейн у той період дедалі гостріше реагував на зростання антисемітизму в Німеччині.
Останні листи з опублікованого листування датуються 1932 роком. Уже в 1933-му Ейнштейн остаточно залишив Німеччину і більше туди не повертався.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover