За міжнародним правом жодна держава не може оголосити Місяць своєю територією. Водночас навколо видобутку ресурсів, баз, енергетичної інфраструктури та доступу до окремих районів супутника Землі залишається чимало юридичних прогалин.
Основою сучасного космічного права залишається Договір про космічний простір, укладений у 1967 році. До нього приєдналися понад 100 країн, погодившись, що держави не можуть привласнювати космічний простір шляхом використання чи окупації.
Документ також закріплює принцип, за яким освоєння космосу має здійснюватися в інтересах усіх країн. Окремо він забороняє розміщення ядерної зброї у космічному просторі.
Водночас старий договір не дає чіткої відповіді на низку нових питань. Зокрема, незрозуміло, чи може приватна компанія заробляти на видобутку місячних ресурсів і чи дозволено створювати навколо об’єктів зони, куди іншим буде обмежено доступ.
У 1970-х роках з’явився окремий Місячний договір, який проголосив ресурси супутника Землі спільною спадщиною людства. До нього приєдналися лише 17 країн, тоді як США, СРСР і Китай документ не ратифікували.
Професор астрополітики Даремського університету Бледдін Боуен вважає, що держави поки фактично миряться з наявною «сірою зоною». Одночасно в космічному праві дедалі популярнішою стає позиція, що країна може володіти видобутими ресурсами, навіть якщо не може володіти самою територією Місяця.
На цьому тлі держави активно розвивають власні програми. США цікавляться ресурсами в районі південного полюса Місяця, зокрема гелієм, а Китай разом із Росією планує створити поблизу цього району власну базу.
НАСА також прискорило плани зі встановлення ядерного реактора на Місяці. Агентство пояснювало це побоюваннями, що Китай і Росія можуть зробити це першими та спробувати встановити навколо такого об’єкта зону обмеженого доступу.
Подібний сценарій може вступити в суперечність із принципом вільного доступу до космосу, закріпленим у першій статті Договору про космічний простір. Водночас чітких міжнародних правил для таких ситуацій поки немає.
ООН працює над новими принципами, які мають урегулювати частину спірних питань освоєння космосу. Робоча група організації повинна завершити їхнє формування протягом найближчих місяців.
Фактично достатні ресурси й технології для масштабного освоєння Місяця мають лише кілька держав. За словами Боуена, якщо головними гравцями залишатимуться США і Китай, саме вони можуть значною мірою визначити практичні правила присутності на супутнику Землі.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover