Астрономи зафіксували найвіддаленіший швидкий радіосплеск із відомих на сьогодні — його сигнал ішов до Землі понад 10 млрд років. Спалах виник у час, коли Всесвіту було близько 3 млрд років, і допоміг ученим зазирнути в надзвичайно далеке минуле.
Швидкий радіосплеск отримав позначення FRB 20240304B. Його виявив радіотелескоп MeerKAT у Південній Африці в межах проєкту MeerTRAP.
За оцінками дослідників, відстань до джерела більш ніж удвічі перевищує попередній рекорд для подібних сигналів. Керівниця дослідження Маніша Калеб зазначила, що сплеск дозволив вивчити матерію, через яку радіохвиля проходила протягом мільярдів років.
У момент появи цього сигналу не існувало ані Землі, ані Сонця. Джерелом сплеску могла бути молода й дуже активна галактика з низьким вмістом важких елементів.
Такі характеристики узгоджуються з однією з провідних версій походження швидких радіосплесків — їх можуть створювати магнетари. Це нейтронні зорі з надзвичайно потужними магнітними полями.
Ключову роль у визначенні галактики-джерела відіграв космічний телескоп James Webb. Його інфрачервоні камери дозволили побачити дуже тьмяну галактику, яку не змогли розгледіти навіть великі наземні обсерваторії.
За оцінками, маса цієї галактики становить лише близько 10 млн сонячних мас. Водночас у ній активно народжуються нові зорі, а вміст металів залишається низьким.
FRB 20240304B став не лише рекордно далеким сигналом, а й своєрідним космічним зондом. Він несе інформацію про магнітні поля та розподіл матерії на шляху, який охоплює приблизно 80% історії Всесвіту.
Такі сплески можуть допомогти досліджувати речовину між галактиками, яку складно спостерігати іншими методами. Саме проходження радіохвиль крізь космічне середовище залишає в сигналі сліди матерії та магнітних полів, через які він пролетів.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover